РЕБ: невидимий щит і нервова система сучасного війська

12 Вересня | 09:42

РЕБ у підрозділах 10-го армійського корпусу

У підрозділах 10-го армійського корпусу РЕБ — це не окрема «чарівна коробка», а частина єдиної технологічної екосистеми. Радіоелектронна боротьба доповнює роботу безпілотних систем, розвідки, зв’язку, артилерії, механізованих підрозділів і піхоти. Її завдання — вчасно побачити активність противника в електромагнітному спектрі, ускладнити роботу його засобів і водночас зберегти стійкість власного управління.

Для 430-го окремого полку безпілотних систем «КОНТУР» та інших технологічних підрозділів 10АК взаємодія з фахівцями РЕБ і радіоелектронної розвідки особливо важлива. Дрону потрібен канал керування й передавання даних, підрозділу — захищений зв’язок, а командиру — розуміння електронної обстановки. Тому сучасна робота будується як цикл: виявити сигнал → визначити загрозу → обрати спосіб протидії → перевірити результат → швидко змінити рішення.

РЕБ працює там, де не видно пострілу, але від результату залежить, чи долетить ворожий дрон, чи збереже зв’язок підрозділ і чи отримає командир інформацію вчасно.

Що таке РЕБ і чому вона стала критично важливою

Радіоелектронна боротьба, або РЕБ, — це дії в електромагнітному спектрі, спрямовані на отримання переваги над противником і захист власних систем. Простими словами, це боротьба за можливість бачити, чути, передавати дані, орієнтуватися та керувати технікою.

Сучасне військо залежить від електроніки майже в усьому:

  • радіозв’язок і передавання даних;
  • керування безпілотними системами;
  • супутникова навігація;
  • робота радарів;
  • наведення високоточної зброї;
  • координація підрозділів;
  • розвідка та спостереження;
  • протиповітряна оборона;
  • логістика й евакуація;
  • захист критичної інфраструктури.

Без контролю електромагнітного спектра сучасна армія ризикує втратити не лише зв’язок, а й темп операцій. Саме тому РЕБ дедалі частіше називають невидимим щитом: вона не замінює броню, ППО чи вогневі засоби, але підсилює їх і зменшує вразливість особового складу.

Цифри, які показують масштаб технологічної війни

У 2025 році в межах програми «Армія дронів.Бонус» було зафіксовано 819 737 відеопідтверджених уражень. За офіційними даними, понад 80% ворожих цілей на той момент знищувалися дронами. Серед підтверджених результатів — майже 240 тисяч уражень особового складу противника, 62 тисячі одиниць легкої техніки, 29 тисяч одиниць важкої техніки та 32 тисячі ударних і розвідувальних БпЛА.

Британський уряд у 2025 році наводив оцінку, що FPV-дрони та коптери зі скидами разом спричиняли 60–70% пошкоджень техніки з болот. У дослідженнях попереднього етапу війни RUSI оцінював українські втрати приблизно у 10 тисяч БпЛА на місяць; середній бойовий ресурс коптера становив близько трьох вильотів, а безпілотника літакового типу — близько шести.

Ці показники належать до різних періодів і не повинні механічно складатися. Але вони демонструють головне: безпілотні системи стали масовим інструментом війни, а отже виявлення, подавлення, захист каналів і адаптація до ворожої РЕБ перетворилися на щоденну потребу.

Де без радіоелектронної боротьби вже неможливо

На передньому краї

Ближня зона насичена FPV-дронами, коптерами-розвідниками, ретрансляторами та засобами зв’язку. Тут РЕБ допомагає:

  • виявляти появу радіосигналів і попереджати про загрозу;
  • ускладнювати керування окремими типами БпЛА;
  • захищати позиції, укриття й маршрути пересування;
  • зменшувати можливості повітряної розвідки противника;
  • підтримувати стійкість власних каналів управління.

На техніці та під час руху

Мобільні комплекси застосовуються для захисту бронетехніки, автомобілів, евакуаційного та логістичного транспорту. Водночас випромінювання саме може демаскувати об’єкт і створювати завади своїм системам. Тому РЕБ на машині потребує грамотного налаштування, дисципліни застосування та постійного врахування електронної обстановки.

На пунктах управління і вузлах зв’язку

Управління військами залежить від стабільного обміну інформацією. Тут важливі не лише засоби активної протидії, а й електронний захист:

  • резервні канали;
  • шифрування;
  • частотна гнучкість;
  • контроль електромагнітного випромінювання;
  • швидке відновлення мережі;
  • сумісність засобів різних підрозділів.

У протиповітряній обороні

РЕБ доповнює ППО, коли потрібно виявити, дезорієнтувати або ускладнити роботу повітряної цілі без витрати дорогої ракети. Вона особливо корисна проти частини безпілотників, що залежать від супутникової навігації або радіоканалів. Але РЕБ не є універсальною заміною ППО: автономні апарати, інерціальна навігація та керування через оптоволокно знижують ефективність традиційного радіоподавлення.

У небі, на морі та в тилу

Радіоелектронна боротьба потрібна не лише в окопі. Вона застосовується:

  • в авіації — для попередження про опромінення радарами, захисту бортів і протидії наведенню;
  • на морі — для розвідки сигналів, захисту кораблів і безекіпажних платформ;
  • у прикордонній зоні — для спостереження за електронною активністю;
  • у тилових районах — для протидії ударним БпЛА та захисту важливих об’єктів;
  • біля критичної інфраструктури — як частина багатошарової системи безпеки.

Основні напрямки застосування РЕБ

Радіоелектронна підтримка та розвідка

Це «очі й вуха» системи. Засоби моніторять спектр, виявляють випромінювання, класифікують його та допомагають визначити напрямок на джерело.

Що дає РЕР

  • раннє попередження про дрони та інші радіоелектронні засоби;
  • побудову картини електронної обстановки;
  • пошук джерел випромінювання;
  • дані для вибору конкретного способу протидії;
  • контроль результату після застосування РЕБ.

Радіоелектронна розвідка та РЕБ тісно пов’язані, але це не одне й те саме. РЕР збирає й аналізує сигнали, а активна РЕБ впливає на роботу систем противника.

Радіоелектронна атака

Це активний вплив на радіоканали, навігацію або радари. До нього належать:

  • створення завад;
  • обмеження дальності або якості каналу;
  • порушення передавання команд і відео;
  • протидія супутниковій навігації;
  • введення системи в оману за допомогою хибних сигналів;
  • радіоелектронне придушення радарів та інших сенсорів.

Радіоелектронний захист

Захист потрібен, щоб власні системи продовжували працювати під впливом ворожої РЕБ. Його формують:

  • захищені протоколи зв’язку;
  • перестроювання робочих каналів;
  • резервування;
  • спрямовані антени;
  • фільтрація небажаних сигналів;
  • інерціальна, візуальна та комбінована навігація;
  • автоматизоване виявлення завад;
  • навчання особового складу й електромагнітна сумісність.

Якими бувають технології та засоби РЕБ

За принципом дії

Шумове подавлення

Система створює радіозаваду, яка ускладнює приймання корисного сигналу. Це зрозумілий і поширений підхід, але він потребує енергії, може демаскувати джерело та впливати на дружні системи.

Прицільне та спрямоване подавлення

Вплив концентрується на конкретній загрозі, напрямку або ділянці спектра. Це ощадливіше й точніше за постійне широкосмугове випромінювання.

Імітація та спуфінг

Замість «гучного шуму» система створює правдоподібний хибний сигнал. Мета — змусити приймач неправильно визначити координати, час, напрямок або параметри цілі. Така технологія складніша, але потенційно менш помітна.

Радіоелектронне маскування та хибні цілі

До цього напрямку належать засоби, що змінюють електронну картину для противника: створюють удавані об’єкти, перевантажують сенсори або приховують реальну ціль.

За способом розміщення

Офіційний Brave1 Market поділяє сучасні українські рішення на п’ять практичних категорій:

  1. РЕБ для техніки — комплекси для автомобілів і бронеплатформ.
  2. РЕБ для позицій — стаціонарний або переносний захист визначеної ділянки.
  3. РЕБ персонального захисту — компактні засоби для окремих військовослужбовців або малих груп.
  4. Програмно-апаратні комплекси — рішення, у яких виявлення, аналіз і керування поєднані із програмним забезпеченням.
  5. Антидронові рушниці — спрямовані засоби протидії окремим типам БпЛА.

Окремо існують авіаційні, корабельні, бортові, наземні мобільні та стратегічні комплекси. Масштаб різний, але логіка одна: спочатку зрозуміти, що відбувається у спектрі, а вже потім впливати.

Яка технологія РЕБ сьогодні найдієвіша

Чесна відповідь: універсально найкращого засобу РЕБ не існує. Технологія, яка ефективна проти одного каналу керування, може бути марною проти іншого. Оптоволоконний FPV-дрон не залежить від звичайного радіоканалу керування, а апарат з автономною навігацією може продовжувати політ після втрати GNSS.

Найдієвішим підходом сьогодні є адаптивна багаторівнева система, що об’єднує:

  1. пасивне спостереження та РЕР;
  2. автоматизовану класифікацію сигналів;
  3. прицільне або спрямоване подавлення;
  4. захист власного зв’язку й навігації;
  5. швидке оновлення програмного забезпечення;
  6. обмін даними між підрозділами;
  7. кінетичні засоби перехоплення для цілей, стійких до РЕБ.

Чому адаптивність важливіша за максимальну потужність

Противник змінює канали, протоколи, алгоритми, навігацію та тактику. Система, яка лише «гучно шумить», швидко застаріває. Ефективна РЕБ повинна бачити зміни, вибирати потрібний вплив і мінімізувати шкоду власним мережам.

Тому майбутнє — за програмно визначеними, модульними й частково когнітивними комплексами, де програмне забезпечення та аналітика оновлюються швидше, ніж повністю замінюється апаратна частина. Але навіть найрозумніша автоматика не скасовує підготовленого фахівця: алгоритм пропонує рішення, а людина розуміє контекст і наслідки.

Від іскрового передавача до когнітивної РЕБ

Перші випадки: 1901–1905 роки

Один із ранніх цивільних прикладів навмисної радіозавади пов’язують із Кубком Америки 1901 року, коли конкуренти заважали передаванню радіорепортажів. Уже 1902 року Королівський флот Великої Британії експериментував із радіоперешкодами на навчаннях.

Першим широко відомим бойовим епізодом вважають російсько-японську війну. У 1904 році під час обстрілу Порт-Артура японські кораблі передавали по радіо коригування вогню. Радянські станції використали іскрові передавачі, щоб створити завади цьому обміну. Технологія була примітивною, але принцип уже був сучасним: позбавити противника інформаційної переваги.

Перша світова війна: перехоплення стає системою

У Першій світовій війні радіоперехоплення, пеленгація та криптоаналіз перетворилися на організовані військові функції. Радіостанція давала командуванню швидкість, але водночас залишала електронний слід. Так народилася фундаментальна суперечність спектра: випромінюючи, ти отримуєш зв’язок — і можеш видати себе.

Друга світова війна: битва радарів і хибних відбиттів

Поява радарів зробила електронну боротьбу окремим високотехнологічним фронтом. Британська фізикиня Джоан Карран розробила метод «Window», нині відомий як chaff: смужки металізованого матеріалу створювали на екранах радарів масу хибних відбиттів. У липні 1943 року під час операції «Гоморра» над Гамбургом цей засіб дезорганізував німецьку радіолокаційну ППО.

У 1941 році Геді Ламарр і композитор Джордж Антейл подали заявку на «секретну систему зв’язку», а 11 серпня 1942 року отримали патент. Їхня ідея швидкого перестроювання частот мала зробити керування торпедою стійкішим до виявлення та заглушення. У той час рішення не отримало широкого бойового застосування, але стало важливою сторінкою розвитку захищеного радіозв’язку.

Холодна війна і цифрова епоха

У другій половині ХХ століття РЕБ охопила авіацію, флот, протиповітряну оборону, супутниковий зв’язок і високоточну зброю. Аналогові комплекси поступово доповнили цифрові приймачі, автоматизований аналіз та програмно визначене радіо.

Сьогодні боротьба відбувається вже не лише за частоту. Значення мають форма сигналу, протокол, напрямок, час, програмне забезпечення, алгоритми навігації та швидкість оновлення. Цикл «виявили нову загрозу — проаналізували — змінили систему — повернули на поле бою» може тривати тижні або навіть дні.

Хто працює з РЕБ у війську

Радіоелектронна боротьба — командна робота. Залежно від структури та завдань підрозділу до неї залучаються:

  • оператор засобів РЕБ;
  • оператор радіоелектронної розвідки;
  • фахівець радіомоніторингу;
  • пеленгаторник;
  • аналітик сигналів;
  • фахівець із радіочастотного планування;
  • інженер радіоелектронних систем;
  • технік з обслуговування та ремонту;
  • фахівець антенних систем;
  • програміст вбудованих систем;
  • розробник програмно визначеного радіо;
  • фахівець із цифрової обробки сигналів;
  • спеціаліст із захищеного зв’язку;
  • фахівець з електромагнітної сумісності;
  • інструктор з РЕБ;
  • командир відділення, взводу або групи РЕБ;
  • офіцер планування РЕБ;
  • оператор БпЛА, навчений працювати в умовах завад;
  • фахівець ППО або мобільної вогневої групи, який взаємодіє з РЕБ;
  • водій-електрик або механік мобільного комплексу.

Посади, які безпосередньо протидіють ворожій РЕБ

Ворожий вплив долають не лише спеціалісти окремого підрозділу РЕБ. До цієї роботи причетні зв’язківці, оператори дронів, інженери, командири, фахівці навігації, кіберзахисту та технічної підтримки. Їхні завдання — помічати ознаки завад, переходити на резервні рішення, підтримувати дисципліну зв’язку, відновлювати обладнання та передавати розробникам точний зворотний зв’язок.

Які цивільні знання особливо корисні

  • радіотехніка й телекомунікації;
  • електроніка та схемотехніка;
  • програмування;
  • цифрова обробка сигналів;
  • кібербезпека;
  • аналіз даних;
  • ремонт техніки;
  • мережеве адміністрування;
  • математика й фізика;
  • робота з безпілотними системами;
  • технічна англійська.

РЕБ у ЗСУ: не окремий прилад, а спільна система

У Збройних Силах України РЕБ потрібна на всіх рівнях — від персонального захисту та невеликих мобільних груп до прикриття техніки, позицій, пунктів управління, логістики, об’єктів у тилу та критичної інфраструктури. Вона працює разом із РЕР, розвідкою, зв’язком, безпілотними системами, ППО, авіацією, артилерією та наземними підрозділами.

Сучасна модель — це не безперервно ввімкнений передавач максимальної потужності. Це керована мережа, яка слухає спектр, розпізнає загрозу, обирає пропорційний вплив, не заважає своїм і передає дані тим, хто може завершити протидію іншим способом.

Саме так РЕБ зберігає головний ресурс війська — людей. Вона дає додаткові секунди для реакції, зменшує точність противника, захищає управління й допомагає ефективніше використовувати інші засоби. А головною перевагою залишається не окремий пристрій, а команда, яка швидко навчається та адаптує технологію до реального поля бою.

У 10-му армійському корпусі цей принцип поєднується з розвитком безпілотних систем і передаванням технологічного досвіду між підрозділами. У масштабі всіх ЗСУ логіка та сама: РЕБ має бути інтегрованою, масовою, керованою й постійно оновлюваною.

Якщо твої цивільні знання можуть посилити технологічне військо, зроби перший крок і долучайся до 10-го армійського корпусу.

Джерела